Поконтурні характеристики ПТК профіль

Поконтурні  характеристики ПТК

1..Плоска заплава р. Білої . Слабодренована, рівень ґрунтових вод – 1- 2 м. Складена суглинистим і піщано-галечниковим алювієм на юрських вапняках. Ґрунти дернові суглинисті. Різнотравно-злаковий луг. Середній ступінь збитості травостою. Використовується під пасовище.

1. Низька (1-2 м) заплава. Складена піщано-галечниковим алювієм. Дернові слаборозвинуті  піщані ґрунти, розріджений осоково-метлюгова луг, кущі верболозу серед незакріплених пісків.                                                                                                                  

  2. Староріччя із нечіткою бровкою. Грунтоутворююча порода – алювіальний суглинок. Дернові глеюваті важкосуглинисті грунти. Вологий метлюгово-щучковий луг.                                                                                                                                                                     3. Висока заплава (5 м). Плоска западина, складена алювіальними суглинками. Дернові важкосуглинисті грунти Різнотравно-тонконогово-метлюговий луг.                                                                                                                                                                                            4.  Та ж висока заплава. Плоска. Дернові середньосуглинисті грунти. Городи.

II.Надзаплавна тераса (10-12 м). Гірські породи(зверху-вниз):  древньоалювіальні суглинки – 5 м; древньоалювіальні піски – 5-10 м; юрські мергелі з прошарками глин – 20 м. Ґрунтові  води залягають на глибині 3-5 м. Чорноземно-лучні ґрунти. Рілля, село, фрагменти лук-сіножатей

11. Надзаплавна тераса, плоска, слабо дернована. Алювіальні суглинки. Чорноземно-лучні важкосуглинисті  ґрунти. Рілля. 

 12. Та ж поверхня тераси, чорноземно-лучні середньосуглинисті ґрунти під селом                         

13. Пониження на тій же поверхні тераси. Чорноземно-лучні оглеєні важко суглинисті грунти. Тонконого-метлюгово- осоковий  луг 14. Надзаплавна тераса, слабонахилена (1-3 ) до річки. Лесоподібні суглинки.  Лучно-чорноземні глеюваті легко глинисті грунти. Рілля                                                                                                                                                                                                                                                                   15. Та ж назаплавна тераса. Лучно-чорноземні легко глинисті ґрунти, розорані.

16.Схил надзаплавної тераси (3-5 ),ускладнений ерозійними борознами і задерновими ритвинами. Добре дренується. Лучно-чорноземні важко суглинисті грунти. Під селом.

III. Схил долини річки. Складений вапняками і мертелями крейди, вкритий лесоподібними суглинками. Ґрунтові води залягають на глибині 5-7 м. Ґрунти – чорноземи опідзолені , переважно суглинистого складу, розорані. Повсюди розвинуті ґрунти слабого і середнього ступенів змитості.

21. Делювіальний схил долини річки. Крутизна схилу – 1,5-3 . лесоподібні суглинки.      Чорноземи опідзолені важко суглинисті , слабо змиті.                                                                                                                                                                                                                                        

 21а. Той самий схил долини річки. Крутизна – 3-5 . Лесоподібні суглинки. Чорноземи опідзолені середньосуглинисті , середньо змиті.

IV. Плоско-хвиляста межирічна рівнина. Складена лесоподібними суглинками на мергелях і глинах крейди. Ґрунтові води залягають на глибині 7-10м.Грунти-темно-сірі та сірі лісові важко суглинкові. Рілля і фрагменти остепованих лук.

22. Делювіально-зсувний схил вододілу. Крутизна 2-5 . Ускладнений ерозійними бронзами. Ґрунти -темно-сірі лісові  важко суглинисті, середньо- і слаборозмиті. Рілля.

22а. Делювіально- зсувний схил вододілу. Крутизна 5-7 . Багато ерозійних борозн і задернованих ритвин. Ґрунти – сірі-лісові, середньосуглинисті , слабо- і средньозмиті. Різнотравно-бобово-дрібнозлаковий луг з переважанням тонконога вузьколистого.

30. Слабоопукла вершинна поверхня межирічної рівнини. Крутизна схилів коливається від 0,5  до 2 . Складена лесоподібними суглинками. Грунти - темно-сірі лісові важко суглинисті. Рілля.

V. Балка, глибока(20-30м), врізана в корінні породи глини, мергелі, вапняки, крейди і юри. Схили слабоспадисті(3-6 ), задерновані, місцями ускладнені ерозійними бронзами, вимоїнами і ярами. Ґрунти – дернові карбонатні, розвиваються на елювіально-делювіальних  суглинках. Різнотравно-дрібнозлаковий луг.

41.Конус виносу яру. Намиті дернові важко суглинисті ґрунти на пролювіальних суглинках. Рілля. Орний шар має тенденцію до запливання ґрунтовою кіркою.

42. Днище балки,  складене делювіально-алювіальними суглинками. Дернові глеюваті середньосуглинисті ґрунти. Різнотравно-дрібнозлаковий луг, слабо засмічений щавлем.

43. Виярок у верху яру. Крутизна поверхні – 2-5 . Гунти дернові важко суглинисті, слабо змиті по окраїнах і середньозмиті  в центральній частині виярку. Рілля.

44. Пасивний яр. Глибина – 3-5 м. Крутизна схилів – 25-30 . Дерново-карбонатні слаборозвинуті середньо суглинисті ґрунти схилів. Схили вкриті розрідженим тонконого-метлицевим лугом.

45.Активний яр у делювіальних сухлинках. Глибина – 3-5м. Висота уступу в точках росту верхів я 2-2,5 м. Стінки вершини яру прямовисні, з ерозійним котлом.

46.Схил балки. Крутизна схилу – 15-20 . Ускладнений борознами, вимоїнами. Ґрунти дернові карбонатні малопотужні, розвиваються на делювіальних суглинках. Різнотравно-тонконого-метлюговий розріджений луг.