Реферат на тему: Подорожі і наукові відкриття Фрітьофа Нансена

План

1.    Вступ

2.    Плавання на "Вікінг"

3.    Дослідження Гренландії

4.    Експедиція на "Фрам"

5.    Нансен і Україна

6.    Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

Народився Нансен в садибі Стуре-Френ, недалеко міста Осло у 1861 році. Дитинство Нансена пройшло в околицях столиці Норвегії – Хрістіанії (Осло) – в надзвичайно мальовничій місцевості. Незважаючи на матеріальне благополуччя і достаток, його батьки дотримувались спартанської системи виховання.
  З групою товаришів Нансен робив далекі походи по горах Скандинавії, іноді такі екскурсії тривали два тижні і більше. Нансен вражав своїх супутників надзвичайною сміливістю. Якщо перед ним була майже прямовисна скеля, то він видирався навпростець, не обходячи небезпечного місця; тому не раз у житті наражався на небезпеки.
  Повертаючись із далеких екскурсій, він ще з більшим запалом брався до навчання, сідав за книжки і, не знаючи втоми, читав з таким самим захопленням, як і подорожував.
  В 1880 році поступив в університет в Хрістіанії. Ще будучи студентом, почав цікавитися полярними дослідженнями. В 1882 році, скориставшись з випадку, він у статусі простого матроса здійснив рейс на промисловому судні „Вікінг”

2. Плавання на "Вікінг"

Плавання в Льодовитому океані було докладно описано Нансеном на схилі років у книзі "Серед тюленів і білих ведмедів". Він відверто писав, що сам не знав, чому обрав саме Північ; наукової підготовкою молодий Нансен не володів, але вже був досвідченим стрільцем і мисливцем. Шхуна "Вікінг" покинула Арендаль 11 березня 1882 і попрямувала до Ян-Маєн. Перші шість діб плавання Нансен сильно страждав від морської хвороби; оговтавшись, виконував будь-яку покладається на нього роботу: вантажив вугілля, мив посуд на камбузі, працював дивиться вперед . Якщо не було штормів, він старанно займався збором наукових даних: вимірював температуру морської води на різних глибинах і в результаті спростував теорію шведського фізика Е. Едлунга, який стверджував, що морський лід формується на глибинах близько 100 м, куди опускається з поверхні переохолоджена вода. Також Нансен займався збором метеорологічних даних і ловив дрібних морських тварин, частина улову (королівські креветки) йшла на камбуз. Коли з'явилися тюлені, Нансен остаточно завоював авторитет серед членів команди своєю влучною стрільбою. 16 квітня Нансен виявив в льодах плавник - дерево, винесене в океан рікою, - і спочатку вважав, що це американська сосна, принесена в Арктику Гольфстрімом, однак потім переконався, що дерево доставлено льодами з Сибіру. Це дерево вперше наштовхнув Нансена на думку, що існує постійний дрейф льоду, який може бути використаний для експедиції в Північний Льодовитий океан .
  Після повернення з цієї подорожі, Нансен влаштувався на роботу в природознавчий музей міста Берген. В Нансена була мрія: здійснити подорож через льодове плато Гренландії від східного до західного її узбережжя. Багато хто вважав таку експедицію безумством, бо центральна частина Гренландії вважалась непрохідною.

3.Дослідження  Гренландії

  Експедиція вирушила в дорогу 2 травня 1888. Нансен разом з п'ятьма товаришами через Данію, Шотландію та Ісландію дістався до східного узбережжя Гренландії. 17 липня відбулася висадка на плавучі льоди в 20 км від узбережжя. Ціною величезних зусиль група на човнах пройшла крізь плавучі льоди і досягла узбережжя 17 серпня. Спочатку похід намічався від фьорда Аммассалік, але фактично експедиція стартувала на південь, з Умівік-фіорду. Подальше просування здійснювалося на лижах через невідому територію, тягловою силою служили самі люди (на кожного припадало понад 100 кг вантажу. Морози сягали -40 C, вовняна одяг погано захищала від холодів, а в раціоні майже не виявилося жирів (Свердруп навіть просив у Нансена видати в їжу шевську мазь на основі лляної олії). 3 жовтня 1888 експедиція досягла західного узбережжя, здійснивши перший перехід через льоди Гренландії на дистанцію близько 470 км. Під час усієї подорожі Нансен і його супутники вели метеорологічні спостереження і збирали наукові матеріали.. На початку жовтня сміливці вийшли на західний берег Гренландії і в селищі Годхоб залишилися зимувати, щоб з першим весняним пароплавом повернутися в Європу. Наприкінці травня 1889 року вони прибули до Норвегії, де їм влаштували урочистий прийом.

4. Експедиція на "Фрам"

   Метою наступної подорожі Нансена був північний полюс. Норвезький уряд надав Нансену фінансову допомогу і він збудував парове судно „Фрам”, який було оснащено на всякий випадок вітрилами. На цьому кораблі, 22 червня 1893 року Нансен з екіпажем у декілька десятків осіб вийшов з порту Вадсе, узявши курс на північний схід. „Фрам”, благополучно пройшовши Карське море, обігнувши мис Челюскін, вмерз у кригу на північ від Новосибірських островів. Почався дрейф, причому льодове поле несло судно у напрямку північного полюса. Члени експедиції зразу ж розпочали наукову роботу: велися спостереження за земним магнетизмом, рослинним і тваринним життям океану, безперервно велися метеорологічні спостереження, вимірювали через проруби або в ополонках глибину океану, особливо стежили за швидкістю і напрямом дрейфу криги і силою льодовикових стисків. 

Полярна ніч проходила в напруженій науковій роботі, читанні книжок, прогулянках, товариських бесідах та полюванні. „Фрам” дрейфував дуже повільно, описуючи складні петлі, але загальний рух був спрямований на північ.
  Улітку Нансен готувався до санної експедиції на полюс. Але розраховувати на успіх походу він міг тільки в тому випадку, коли судно близько просунеться до полюса.
  Минула друга зимівля. 14 березня 1895 року Нансен з одним із своїх товаришів Йогансеном, залишили судно і на санях спробували досягнути північного полюса. Їм вдалося дійти до 86° північної широти, тобто далі, ніж хто-небудь до них. Але звідси Нансену довелось повертатись. Зворотний шлях вів через Землю Франца-Йосифа, де мандрівники зупинились на зимівлю. Навесні вони попрямували на південний захід. На Баренцовому морі вони зустріли британський корабель під командуванням Фрідріха Джексона і на цьому судні прибули 13 серпня 1896 року у Вадсе. Зустріли їх тут з ентузіазмом. Тижнем пізніше, у порт Хаммерфест прийшов „Фрам”. Після відходу Нансена судно продовжувало дрейфувати в північно-західному напрямі. У районі Шпіцбергену капітану Сведрупу вдалося вивести „Фрам” на відкриту воду і звідти повернутися у Норвегію.
  Експедиція Нансена мала велике наукове значення. Вона встановила, що в Центральній Арктиці є море з глибинами понад 3000 м. Вивчення особливостей погоди дало уявлення про клімат високих широт. Багато цінних матеріалів дали спостереження за дрейфом льодів, тваринним і рослинним життям моря. Вдалося встановити, що на глибині 200-800 м проходить шар теплішої води, яка надходить у Північний Льодовитий океан з Атлантичного.
  Нансен отримав безліч нагород. Його призначили професором університету в Хрістіанії, а з 1901 року – керівником Міжнародної лабораторії морських досліджень.
  В 1900 році Нансен, бажаючи уточнити гідрографічне дослідження, здійснив мандрівку на судні „Міхаель Сарс” по морю між Норвегією і Гренландією.
  Діяльність Нансена не обмежувалася полярними мандрівками – він активно займався політикою, вів боротьбу за права людей, які за політичними причинами вимушені були покинути батьківщину і не могли отримати другого громадянства. В результаті, для цих людей були введені так звані нансенові паспорти. В 1922 році за цю діяльність Нансен отримав Нобелівську премію миру.

5. Нансен і Україна

У січні 1923 р. Нансен приїздив до Харкова, щоб погодити з урядом УРСР план боротьби з наслідками голоду і надати допомогу республіці у важкий час. Він зустрічався з керівниками українського уряду Г.Петровським і Х.Раковським. Про свої наміри він заявив так: "По-перше, необхідно надати допомогу потерпілим від голоду, а також допомогти селянам відбудувати своє господарство, щоб вони спокійно зустріли майбутнє. Друге завдання -сприяти підвищенню культурного рівня країни, якій належить велике майбутнє Фонд Нансена становив 250 000 золотих карбованців.До України переводилася велика кількість сільгосптехніки, дієтичних харчових продуктів. Місія Нансена заснувала багато дитячих будинків,зокрема і в Харкові.  Помер Нансен 1930 році в норвезькому місті Люсакер.